відвойований

ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвоюва́ти 1, 2.

Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Забашта, Вибр., 1958, 137);

Боротьба ударних бригад за темпи нафтового видобутку на відвойованій у моря новій території.. — ось кістяк мого останнього великого роману "Море відступає" (Донч., VI, 1957, 584);

// У знач. прикм.

І лежить, наче скарб найсвятіший, Одвойований округ землі (Мал., Звенигора, 1959, 120).

Значення в інших словниках

1. відвойований — відвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відвойований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвоювати 1), 2). || відвойовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвойований — ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвоюва́ти 1, 2. І лежить, наче скарб найсвятіший, Одвойований округ землі (А. Малишко); Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. відвойований — Відвойо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)