Великий тлумачний словник сучасної мови

відвойований

відвойо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відвоювати 1), 2).

|| відвойовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відвойований — відвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відвойований — ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвоюва́ти 1, 2. І лежить, наче скарб найсвятіший, Одвойований округ землі (А. Малишко); Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. відвойований — Відвойо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відвойований — ВІДВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвоюва́ти 1, 2. Щасливе життя, відвойоване цими руками, В наші очі погляне негаснучим сяйвом своїм (Забашта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах