відворкнути

ВІДВОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал.

Відповісти незадоволено, глухо бурмочучи.

– Максимове слово таке, що воно не має сили в устах іншого .. – Ну, то чорт його бери! – відворкнув гнівно боярин (І. Франко);

– Казав: “Не потрібую ані крихітки землі від вас!” От що лише відворкнув (О. Кобилянська);

– Ет, що ти знаєш! – відворкнув Гримала (О. Маковей).

Значення в інших словниках

1. відворкнути — відворкну́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. відворкнути — відво́ркнути відповісти огризаючись (ст): На семінарії при вікнах були ґрати, що надавали будинкові вигляду в'язниці. Оповідають анекдот, що раз якийсь селянин уперто вдивлявся у будинок.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. відворкнути — ВІДВОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відповісти, бурмочучи. — Максимове слово таке, що воно не має сили в устах іншого.. — Ну, то чорт його бери! — відворкнув гнівно боярин (Фр., VI, 1951, 106); — Ет, що ти знаєш! — відворкнув Гримала (Мак., Вибр., 1954, 160).  Словник української мови в 11 томах