відворкнути
ВІДВОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відповісти, бурмочучи.
— Максимове слово таке, що воно не має сили в устах іншого.. — Ну, то чорт його бери! — відворкнув гнівно боярин (Фр., VI, 1951, 106);
— Ет, що ти знаєш! — відворкнув Гримала (Мак., Вибр., 1954, 160).
Словник української мови (СУМ-11)