відворожувати
ВІДВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., кого, що.
Ворожінням здійснювати певні магічні обряди.
– Біжи, Ватю, до ворожки, до баби Чупринихи, – нехай одворожить оте лихо (І. Нечуй-Левицький);
Усі ці чорні маги, чаклуни, астрологи, відьми, цілителі та екстрасенси приваблюють до себе приманками на зразок “приворожу-відворожу, врятую від усіх проблем і хвороб за один прийом, поставлю вічний захист” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)