відвірчуватися

ВІДВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док., рідко.

Те саме, що відкру́чуватися 1; відгвинчуватися.

Велика кулька припаяна до стрижня, а маленька відвірчується (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відвірчуватися — відві́рчуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відвірчуватися — ВІДВІРЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДВЕРТІ́ТИСЯ, титься, док., рідко. Те саме, що відкру́чуватися 1; відгвинчуватися.  Словник української мови в 11 томах