відвірчувати
ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що, рідко.
Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати.
Відвертівши гайки кріплення і знявши пошкоджене колесо автомобіля, він поклав його на землю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)