відвінувати
ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал.
Наділити посагом.
Багач буде вінувати кіньми та волами, Мене ненька відвінує чорними бровами (з народної пісні);
Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)