Орфографічний словник української мови

відвінувати

відвінува́ти

дієслово доконаного виду

наділити приданим

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відвінувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Наділити приданим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвінувати — ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал. Наділити посагом. Багач буде вінувати кіньми та волами, Мене ненька відвінує чорними бровами (з народної пісні); Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
  3. відвінувати — ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити приданим. Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Кобр., Вибр., 1954, 193).  Словник української мови в 11 томах