відвінувати

ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити приданим.

Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Кобр., Вибр., 1954, 193).

Значення в інших словниках

1. відвінувати — відвінува́ти дієслово доконаного виду наділити приданим діал.  Орфографічний словник української мови
2. відвінувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Наділити приданим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвінувати — ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, діал. Наділити посагом. Багач буде вінувати кіньми та волами, Мене ненька відвінує чорними бровами (з народної пісні); Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах