відгострений
ВІДГО́СТРЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відгостри́ти.
Дід Квірквелія сів на камінь, витяг із кишені довгого кривого ножа з відгостреним блискучим лезом (В. Собко);
А після того відгострений вихопив меч свій із піхов (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)