відгульний
ВІДГУ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Стос. до відгулу (див. відгу́л).
Якось випав відгульний день чи цілих два, і мене поманили хлопці поїхати в Москву (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ВІДГУ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Стос. до відгулу (див. відгу́л).
Якось випав відгульний день чи цілих два, і мене поманили хлопці поїхати в Москву (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)