відгульний
ВІДГУ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Стос. до відгулу (див. відгу́л).
Якось випав відгульний день чи цілих два, і мене поманили хлопці поїхати в Москву (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгульний — відгу́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- відгульний — -а, -е. Прикм. до відгул. Великий тлумачний словник сучасної мови