відгул
ВІ́ДГУЛ, у, ч., рідко.
Те саме, що ві́дгомін 1.
І над одгулами прибою у барвінковій вишині Йдуть хмари темною юрбою (Л. Первомайський);
– Я чув відгул гармат (А. Малишко).
ВІДГУ́Л, у, ч.
Звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю.
Приїздять же мало не щодня з Києва ковалівці, коли трапляються їм вільні дні, чи на відгул, а то й просто у відпустку (В. Кучер);
– Її нема!.. В неї сьогодні відгул, – сміливо відказуєм, хоч обидва певні, що Ольга зараз десь там тремтить у кутку, сховавшись за касами і з жахом вислуховуючи нашу розмову (О. Гончар);
Ми нарешті купили, і сьогодні нам привезуть меблі! Тато відпросився з роботи. Мама взяла відгул (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгул — ві́дгул 1 іменник чоловічого роду відгомін рідко відгу́л 2 іменник чоловічого роду звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю розм. Орфографічний словник української мови
- відгул — I -у, ч., рідко. Те саме, що відгомін 1). II -у, ч., розм. Звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгул — ЛУНА́ (відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку), ВІДЛУ́ННЯ поет., ВІДЛУ́НОК, ВІ́ДГУК, ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДЗВУК, ВИ́ЛЯСК, ВІ́ДГОЛОС рідше, ВІ́ДГУ́Л рідше, РУНА́ діал. Словник синонімів української мови
- відгул — ВІ́ДГУЛ¹, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дгомін 1. — Я чув відгул гармат (Мал., II, 1956, 65); І над одгулами прибою у барвінковій вишині Йдуть хмари темною юрбою (Перв., І, 1958, 246). ВІДГУ́Л², у, ч., розм. Словник української мови в 11 томах
- відгул — рос. отгул час відпочинку, який надають робітникам і службовцям як компенсацію за роботу або чергування в неробочий час. Працівникові, якого було залучено до роботи у вихідні дні, надають відгул протягом найближчих двох тижнів. Eкономічна енциклопедія