віддаль
ВІ́ДДАЛЬ, і, ж.
1. Простір, який відділяє один об'єкт (предмет, місце і т. ін.) від іншого; відстань.
Віддаль між вовками і оленем, що спочатку була чимала, почала зменшуватись (М. Трублаїні);
Скільки разів ходила сюди від села і звідси додому, тоді віддаль була коротша, а тепер видовжена в несходимий шлях (В. Барка).
2. перен. Різниця між ким-небудь у чомусь.
Ніколи мене не кидала одна гадка, одно бажання: зменшити віддаль між мною і дамою мого серця (А. Кримський);
І враз Степан почув між собою і нею велику віддаль, яку проложило горе, почув докір совісті (М. Стельмах).
3. перен., рідко. Проміжок часу.
Гайдар подивився навколо так, ніби в уяві вже бачив ці поля крізь віддаль наступних років (С. Журахович).
4. у знач. присл., рідко. Те саме, що віддалі́к 2.
Віддаль безвладною масою лежав недужий (М. Коцюбинський);
П'ятнадцять блискучих калібрів стоять на столі. Ще один стоїть віддаль на окремому рисунку (В. Собко).
(1) На ві́ддалі (на відда́ленні) – віддалік кого-, чого-небудь (із зазначенням певної відстані).
Тепер обличчя обох були на віддаленні якихось три чверті метра (Іван Ле);
Дівчина стояла на віддалі двох кроків від коменданта (Я. Гримайло);
На південно-західній околиці Одеси, на віддалі 1,2 км від міської забудови, розташований аеропорт (з газ.).
○ (2) З ві́ддалі, у знач. присл. – те саме, що віддалі́к 1.
Вже дихав з віддалі вологою Дніпро (Л. Первомайський).
△ (3) Фо́кусна ві́ддаль – віддаль від фокуса оптичної системи до вершини її заломлювальної або відбивної поверхні, тобто поверхні лінзи або дзеркала.
Головна фокусна віддаль фотографічного об'єктива виражається в сантиметрах або міліметрах і позначена на оправі об'єктива (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)