віддзьобувати

ВІДДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., що.

Дзьобаючи, відділяти що-небудь від чогось; від'їдати (про птахів).

Ніч у цім степу старокнязівськім не співає солов'єм, лише стогне грозою, а птаство не колоски віддзьобує на ланах, лише очі полеглим у полі (із журн.);

Віддзьобувати шматок хліба.

Значення в інших словниках

1. віддзьобувати — віддзьо́бувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віддзьобувати — див. віддзьобати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддзьобувати — ВІДДЗЬО́БУВАТИ (дзьобаючи, відокремлювати що-небудь від чогось, їсти), ВІДКЛЬО́ВУВАТИ. — Док.: віддзьо́бати, відклюва́ти.  Словник синонімів української мови
4. віддзьобувати — ВІДДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., перех. Дзьобаючи, відділяти що-небудь від чогось; від’їдати (про птахів).  Словник української мови в 11 томах