Словник української мови у 20 томах

відділення

ВІДДІ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. відділи́ти і відділи́тися.

І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Спершу був розгін, наростаючий свист по смузі бетону, потім невловна мить відділення, плавного, майже нечутного відділення від планети (О. Гончар);

1911 року одділення Північної Монголії від Хіни стало фактом (з навч. літ.);

Для повнішого відділення обліпихової олії віджимки можна ще раз залити свіжою порцією рослинної олії (з газ.).

2. Те саме, що ві́дділ 2, 3, 5.

– Ось відділення, – санітарка розкрила перед ним двері, – дев'ята палата друга ліворуч (Є. Кононенко);

Відкривались відділення банків (О. Гончар);

Автоматизований цех має два незалежних відділення (з наук.-попул. літ.);

Реабілітаційне відділення лікарні працювало з постійною напругою (з газ.);

У першому відділенні концерту звучатиме музика у супроводі клавесина (з газ.).

3. Те саме, що рій².

Сержант Михайло Гайворон вишикував своє відділення (В. Собко);

– Ти краще скажи, як командир нашого відділення, коли вже нам видадуть взуття та одяг? (Є. Доломан);

Михайло Скиба організував свій невеликий штаб, мав відділення автоматників (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відділення — відді́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відділення — [в'ід':ілеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
  3. відділення — -я, с. 1》 Дія за знач. відділити й відділитися. 2》 Те саме, що відділ 2), 3). 3》 Те саме, що рій II. 4》 Військовий підрозділ чисельністю 6-12 чоловік; входить дол складу взводу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відділення — 1. (установи) відділ, див. філія 2. це дія  Словник чужослів Павло Штепа
  5. відділення — ВІ́ДДІЛ (частина установи або підприємства), ВІДДІ́ЛЕННЯ, ВІ́ДДІЛОК рідше; ФІЛІА́Л, ФІ́ЛІЯ (місцеве відділення великої установи, підприємства, організації з деякою самостійністю).  Словник синонімів української мови
  6. відділення — ВІДДІ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відділи́ти й відділи́тися. Якість калібрування визначається повнотою відділення насіння одного розміру від насіння іншого розміру (Колг. Укр., 3, 1956, 8). 2. Те саме, що ві́дділ 2...  Словник української мови в 11 томах