відділення
ВІДДІ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. відділи́ти і відділи́тися.
І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Спершу був розгін, наростаючий свист по смузі бетону, потім невловна мить відділення, плавного, майже нечутного відділення від планети (О. Гончар);
1911 року одділення Північної Монголії від Хіни стало фактом (з навч. літ.);
Для повнішого відділення обліпихової олії віджимки можна ще раз залити свіжою порцією рослинної олії (з газ.).
2. Те саме, що ві́дділ 2, 3, 5.
– Ось відділення, – санітарка розкрила перед ним двері, – дев'ята палата друга ліворуч (Є. Кононенко);
Відкривались відділення банків (О. Гончар);
Автоматизований цех має два незалежних відділення (з наук.-попул. літ.);
Реабілітаційне відділення лікарні працювало з постійною напругою (з газ.);
У першому відділенні концерту звучатиме музика у супроводі клавесина (з газ.).
3. Те саме, що рій².
Сержант Михайло Гайворон вишикував своє відділення (В. Собко);
– Ти краще скажи, як командир нашого відділення, коли вже нам видадуть взуття та одяг? (Є. Доломан);
Михайло Скиба організував свій невеликий штаб, мав відділення автоматників (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)