віджатий

ВІДЖА́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до віджа́ти 1, 2.

Господиня поставила на стіл глечики з молоком на будь-який смак і добре віджатий сир, який довелося різати ножем (із журн.);

В ній [балії] здіймалася ціла гора віджатої солдатської білизни (В. Кучер);

Вологий сірий вітер бив його по обличчі, як погано віджата білизна (І. Роздобудько);

// віджа́то, безос. пред.

Технологія перероблення цукрового сорго практично безвідходна. Із напівсухої маси, з якої віджато сік, виготовляють високоякісний папір для банкнот (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. віджатий — віджа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віджатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віджати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віджатий — ВІДЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віджа́ти. Високий вміст йоду в водах єсентукського типу, очевидно, пояснюється участю в їх формуванні морських вод, які були віджаті з глин (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 29); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах