віджатий

ВІДЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віджа́ти.

Високий вміст йоду в водах єсентукського типу, очевидно, пояснюється участю в їх формуванні морських вод, які були віджаті з глин (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 29);

// У знач. прикм.

В ній [балії] здіймалася ціла гора віджатої солдатської білизни (Кучер, Чорноморці, 1956, 394).

Значення в інших словниках

1. віджатий — віджа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віджатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віджати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віджатий — ВІДЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віджа́ти 1, 2. Господиня поставила на стіл глечики з молоком на будь-який смак і добре віджатий сир, який довелося різати ножем (із журн.); В ній [балії] здіймалася ціла гора віджатої солдатської білизни (В.  Словник української мови у 20 томах