віджатий

віджа́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до віджати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. віджатий — віджа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віджатий — ВІДЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віджа́ти 1, 2. Господиня поставила на стіл глечики з молоком на будь-який смак і добре віджатий сир, який довелося різати ножем (із журн.); В ній [балії] здіймалася ціла гора віджатої солдатської білизни (В.  Словник української мови у 20 томах
3. віджатий — ВІДЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віджа́ти. Високий вміст йоду в водах єсентукського типу, очевидно, пояснюється участю в їх формуванні морських вод, які були віджаті з глин (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 29); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах