відзволяти
ВІДЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, діал.
Визволяти.
Ти одзволив нас од смерті (Сл. Гр.);
[Старий селянин:] Чимало є між нас таких, Що ваш покійний панотець Одзволив з пазурів чуми, Поклавши пошесті кінець (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови (СУМ-20)