відзволяти
ВІДЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Визволяти.
Ти одзволив нас од смерті (Сл. Гр.);
[Старий селянин:] Чимало є між нас таких, Що ваш покійний панотець Одзволив з пазурів чуми, Поклавши пошесті кінець (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 40).
Словник української мови (СУМ-11)