відзначений
ВІДЗНА́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відзна́чи́ти.
Густо-червоною стрічкою був відзначений шлях від Харкова на Запоріжжя (І. Багмут);
Любимий командир, відзначений Ясногорською, не тільки не викликав у Маковея неприязні, а, навпаки, після свого успіху ще більше виріс в очах телефоніста (О. Гончар);
– Ти вважаєш мене сильною? – здивувалася дівчина. – Так. І ти сама це знаєш. Ти відзначена променем неба, ти – для незвичайної долі (О. Бердник);
Як прийде у славі Він, одзначений ласкою Бога, То тоді твої очі лукаві Не знесуть Його сяйва святого (М. Вороний, пер. з тв. Г. Гейне);
Незадовго до смерті Григора Тютюнника його повісті “Климко” і “Вогник далеко в степу” були відзначені високоавторитетною премією імені Лесі Українки, що присуджується за найвидатніші твори для дітей та юнацтва (з публіц. літ.);
// відзна́чено, безос. пред.
Коли прислали на нас той полк, значить, ми добре їм дошкулили, і, потерпаючи перед таким ворогом, ми тішилися, що здібності наші відзначено, на нас вийшла краща ворожа частина (Ю. Яновський);
Твори Т. Шевченка, котрий відвідував класи Академії мистецтв, було відзначено срібною медаллю (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)