відзначення
ВІДЗНА́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відзна́чи́ти.
Відзначенням авторського тексту в нашій публікації буде курсив (з газ.);
Уже в ті роки в літературній діяльності, у всьому духовному складі П. Тичини починає виявлятися риса, що заслуговує особливо уважного відзначення. Це – живий інтерес до культур братніх народів (з наук. літ.);
А цей наказ .. обіцяє якусь нову місію і нове відзначення по службі (В. Винниченко);
З нагоди відзначення Дня науки у Національній філармонії України відбулося урочисте засідання (з газ.);
// рідко. Те саме, що відзна́ка 3.
Склав Тарас іспит зрілості з відзначенням (С. Ковалів);
На другій стіні .. – Похвальні грамоти та листи відзначення. – То синові... а то доччині... – каже мати й витирає сльози (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)