відкараскуватися

ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАРА́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Звільнятися, відмовлятися від кого-, чого-небудь небажаного, неприємного.

Боровий спершу, як тільки міг, відкараскувався від запрошень Коростилевського (Я. Гримайло);

– А що, Федоре, панів куме! – ледве ворочаючи язиком, вимовляє Федір. – Дожився? Здибало тебе щастя, що не втрапиш, як і відкараскатись від нього? (Панас Мирний);

Думка про неї [Олександру] наганяла хмару на Гнатове чоло; він жахався тої думки, .. силувався одкараскатись від неї (М. Коцюбинський);

Ні іронією, ні поблажливістю, ні глузуванням Каргата не спиниш і нічим од нього не відкараскаєшся (Ю. Шовкопляс);

Одначе од Тимка .. одкараскатися не вдалося (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. відкараскуватися — відкара́скуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відкараскуватися — див. відкараскатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкараскуватися — див. відмовляти; позбуватися  Словник синонімів Вусика
4. відкараскуватися — ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ рідко, ВИСКОВЗА́ТИ рідко, ВИБРІ́ХУВАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ від кого-чого, розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. відкараскуватися — ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАРА́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Звільнятися від кого-, чого-небудь неприємного; викручуватися. Боровий спершу, як тільки міг, відкараскувався від запрошень Коростилевського (Грим., Незакінч.  Словник української мови в 11 томах