відкарбований
ВІДКАРБО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відкарбува́ти.
Давньослов'янські написи, відкарбовані на пряслицях з Білозера, запропоновано читати складовим способом (з наук. літ.);
Найдавнішими монетами, відкарбованими на українських землях, були емісії грецьких колоній, заснованих на північному узбережжі Чорного моря (з наук.-попул. літ.);
Нова монета приваблювала поліпшеним виглядом відкарбованого зображення і рівномірно блискучою поверхнею (з газ.);
// відкарбо́вано, безос. пред.
На Монетному дворі Національного банку України було відкарбовано пам'ятну медаль “Тарас Шевченко” (із журн.);
– Я нічого не боюсь, – було йому відкарбовано (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)