Словник української мови у 20 томах

відкатниця

ВІДКА́ТНИЦЯ, і, ж., гірн.

Жін. до відка́тник.

Тьотю Катю, що працювала на поверхні відкатницею, трохи причавила вагонетка (Б. Антоненко-Давидович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відкатниця — відка́тниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відкатниця — -і. Жін. до відкатник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкатниця — ВІДКА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до відка́тник.  Словник української мови в 11 томах