відквашувати
ВІДКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., що, розм.
Випинати, звішувати (перев. про губи).
Спустив носа, як індик, губу відквасив, голову повісив та й сидить, лиш сопе (А. Свидницький);
Коли [парубок] їв кашу, .. масну губу одквасив (О. Іваненко);
* Образно. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)