відквитати

ВІДКВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Розрахуватися з ким-небудь, відплативши тим самим.

– І як же не відквитати пошаною і любов'ю за все добро, що ви мені зробили! (із журн.).

2. що, спорт. Забити гол, голи у відповідь.

Усе, на що спромоглися гості, – це відквитати один м'яч із пенальті (із журн.);

У кінці першого тайму харків'яни були близькі до того, щоб відквитати один гол, але в небезпечній ситуації захисники вибили м'яч з-під ніг у нападника (із журн.);

Хокеїсти спочатку відквитали три шайби, а потім і вийшли вперед (з газ.).