відквашувати

відква́шувати

-ую, -уєш, недок., відквасити, -ашу, -асиш, док., перех., розм.

Випинати, звішувати (губи і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. відквашувати — відква́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відквашувати — ВІДКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., що, розм. Випинати, звішувати (перев. про губи). Спустив носа, як індик, губу відквасив, голову повісив та й сидить, лиш сопе (А. Свидницький); Коли [парубок] їв кашу, ..  Словник української мови у 20 томах
3. відквашувати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
4. відквашувати — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. відквашувати — ВІДКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех., розм. Випинати, звішувати (губи і т. ін.). Спустив носа, як індик, губу відквасив, голову повісив та й сидить, лиш сопе (Свидн., Люборацькі, 1955, 123); Коли [парубок] їв кашу,..  Словник української мови в 11 томах
6. відквашувати — Відквашувати, -шую, -єш сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.  Словник української мови Грінченка