відквітлий

відкві́тлий

-а, -е.

Який перестав цвісти.

Значення в інших словниках

1. відквітлий — відкві́тлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відквітлий — ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відкві́тнути. Хвилюють жита, пшениці, і сизі хмарки пилу з відквітлого збіжжя здіймаються догори (Ф. Малицький); Відквітлі яблуні щось таємно шепотіли у шкільному саду (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. відквітлий — ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Який перестав цвісти. Відквітлі яблуні.  Словник української мови в 11 томах