відквітлий

ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Який перестав цвісти.

Відквітлі яблуні.

Значення в інших словниках

1. відквітлий — відкві́тлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відквітлий — -а, -е. Який перестав цвісти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відквітлий — ВІДКВІ́ТЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відкві́тнути. Хвилюють жита, пшениці, і сизі хмарки пилу з відквітлого збіжжя здіймаються догори (Ф. Малицький); Відквітлі яблуні щось таємно шепотіли у шкільному саду (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах