відкиданий
ВІДКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відки́дати 1.
То вже був безнадійний бій. Кілька разів розстрільні підіймалися й кидалися на приступ і кожен раз були відкидані з великими втратами (І. Багряний);
// відки́дано, безос. пред.
У дворі було чисто, сніг одкидано й прибрано (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)