відкидання
ВІДКИДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відкида́ти 1–5, 7–9.
Для сільських парубків існує специфічна хода перевальцем, молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (з мемуарної літ.);
Дадаїзм – доведення мистецтва до абсурду, до повного відкидання всяких принципів у змісті і формі, до “нічого” (В. Еллан-Блакитний);
В. Винниченко не обмежувався одкиданням віджилого – його, здається, ніколи не покидав потяг до універсальних, масштабних питань (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)