відкидання
ВІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відкида́ти.
Для них [сільських парубків] існує специфічна хода перевальцем.., молодецьке закидання голови і відкидання молодецьких кучерів (Моє життя в мист., 1955, 135);
Дадаїзм — доведення мистецтва до абсурду, до повного відкидання всяких принципів у змісті і формі, до "нічого" (Еллан, II, 1958, 123).
Словник української мови (СУМ-11)