відклеєний
ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відкле́їти.
Мати удає, ніби не пізнає синів, питає, чого цим дядькам треба, а вони захоплюються своїм маскарадом ще більше, змінюють свої тоненькі голоси на грубі, чоловічі, аж поки не спаде в когось одклеєний вус, і тоді мати здивовано впізнає свого Сашка чи Костика (Б. Антоненко-Давидович);
Лежить на столі бутафорський парик [перука], Одклеєні вуса й козацька чуприна (І. Нехода);
Через якийсь час борода була відклеєна, і присутні впізнали, хто грав Діда Мороза (із журн.);
// відкле́єно, безос. пред.
Представники органів контролю накладають штрафи на підприємців, якщо акцизну марку товару надірвано чи частково відклеєно (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)