відклеєний

ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкле́їти.

Лежить на столі бутафорський парик, Одклеєні вуса й козацька чуприна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 105).

Значення в інших словниках

1. відклеєний — відкле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відклеїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відклеєний — ВІДКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкле́їти. Мати удає, ніби не пізнає синів, питає, чого цим дядькам треба, а вони захоплюються своїм маскарадом ще більше, змінюють свої тоненькі голоси на грубі, чоловічі, аж поки не спаде в когось одклеєний вус...  Словник української мови у 20 томах