відклінне

ВІДКЛІ́ННЕ, ного, с.

1. Прощальний подарунок.

Коли мені передали шапку з вишивкою на шлику “Вертайсь росою”, я здогадався, чий це дарунок. Спершу подумав: відклінне, а потім прочитав ті слова і зрозумів, що ні – це мій оберіг (В. Шкляр).

2. діал. Прощальний бенкет.

У покутсько-буковинському весільному обряді лексема “відклінне” позначає також і бенкет, яким завершується весілля (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відклінне — -нного, с., діал. Прощальний подарунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відклінне — Відклінне, -ного с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.  Словник української мови Грінченка