відколення
ВІДКО́ЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відколо́ти 1, 2 і відколо́тися 1.
Залежно від сили і кута удару є різні види перелому кісток передпліччя: відколення краю або половини головки, роздроблення головки, перелом шийки (з наук. літ.);
Свідки звернулися до МНС із повідомленням про відколення крижини, на якій перебували кілька рибалок (з газ.);
// Те, що відкололося від чогось, або місце відколу.
Використання сайдингу дозволяє замаскувати нерівності стін, приховати тріщини і відколення (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)