відколок
ВІДКО́ЛОК, лка, ч.
Те саме, що відко́л.
Під час розкопок залишків ритуального комплексу поряд з уламками каоліну було знайдено шматочки вохри та відколки перепалених кісток (з наук. літ.);
Щерблення краю скла у склопакеті, відколки, виступи краю скла, пошкодження його кутів не допускаються (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)