відкоркований

ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкоркува́ти.

Червоне бордо і пиво, коньяк і лікери, і золотоверхові [золотоверхі] портвейни – стоять вони купками, не відкорковані (І. Багряний);

До шатра зайшла стара Земфіра. Принесла відкорковану пляшку, склянку і у великій череп'яній мисці смажену картоплю (Д. Ткач);

// відкорко́вано, безос. пред.

До святкового столу було відкорковано пляшку витриманого італійського вина (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відкоркований — відкорко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкоркований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкоркувати. || відкорковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкоркований — ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоркува́ти, // У знач. прикм. До шатра зайшла стара Земфіра. Принесла відкорковану пляшку, склянку і у великій череп’яній мисці смажену картоплю (Ткач, Арена, 1960, 50).  Словник української мови в 11 томах