відкоркований

відкорко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відкоркувати.

|| відкорковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відкоркований — відкорко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкоркований — ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкоркува́ти. Червоне бордо і пиво, коньяк і лікери, і золотоверхові [золотоверхі] портвейни – стоять вони купками, не відкорковані (І. Багряний); До шатра зайшла стара Земфіра.  Словник української мови у 20 томах
3. відкоркований — ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоркува́ти, // У знач. прикм. До шатра зайшла стара Земфіра. Принесла відкорковану пляшку, склянку і у великій череп’яній мисці смажену картоплю (Ткач, Арена, 1960, 50).  Словник української мови в 11 томах