відкривач

ВІДКРИВА́Ч, а́, ч.

Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.).

Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники – учені – Відкривачі, дослідники природи – Колумб, Коперник, Кеплер .. – Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (І. Франко);

– Скарб завжди загадковий. Десь він там лежить, терпляче сяє в курганній темряві своїм золотим карбуванням... Жде відкривача (О. Гончар);

Тільки крокуючи в строю передових людей – відкривачів нового, літератори зможуть виконати свій почесний громадянський обов'язок (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відкривач — відкрива́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відкривач — -а, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкривач — ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (в 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники — учені Відкривачі, дослідники природи — Ко-лумб, Коперник, Кеплер.. — Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (Фр.  Словник української мови в 11 томах