1. Словник української мови у 20 томах

відкривач

ВІДКРИВА́Ч, а́, ч.

Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.).

Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники – учені – Відкривачі, дослідники природи – Колумб, Коперник, Кеплер .. – Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (І. Франко);

– Скарб завжди загадковий. Десь він там лежить, терпляче сяє в курганній темряві своїм золотим карбуванням... Жде відкривача (О. Гончар);

Тільки крокуючи в строю передових людей – відкривачів нового, літератори зможуть виконати свій почесний громадянський обов'язок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкривач — відкрива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відкривач — -а, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкривач — ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (в 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники — учені Відкривачі, дослідники природи — Ко-лумб, Коперник, Кеплер.. — Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (Фр. Словник української мови в 11 томах