відкривач

відкрива́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкривач — -а, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відкривач — ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники – учені – Відкривачі, дослідники природи – Колумб, Коперник, Кеплер .. – Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. відкривач — ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (в 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники — учені Відкривачі, дослідники природи — Ко-лумб, Коперник, Кеплер.. — Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (Фр. Словник української мови в 11 томах