1. Словник української мови в 11 томах

відкривач

ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (в 7 знач.).

Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники — учені Відкривачі, дослідники природи — Ко-лумб, Коперник, Кеплер.. — Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (Фр., XIII, 1954, 191);

Тільки крокуючи в строю передових людей — відкривачів нового, літератори зможуть виконати свій почесний громадянський обов’язок (Літ. газ., 24.1 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкривач — відкрива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відкривач — -а, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкривач — ВІДКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто що-небудь відкриває (у 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники – учені – Відкривачі, дослідники природи – Колумб, Коперник, Кеплер .. – Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (І. Словник української мови у 20 томах