відкроювати

ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.

1. Відрізувати тканину чи інший матеріал під час кроєння, розкроювання.

Цього разу треба відкроїти шматок тканини вдвічі довший, ніж раніше знята мірка (з навч. літ.).

2. діал. Відрізувати.

Узяв свій хліб, відкроїв з нього невеличкий кусник для себе, а решту подав Бовдурові (І. Франко);

Петро добув ножика, відкроїв кусок хліба (А. Чайковський);

* Образно. Ось подивився на земну кулю, відкроїв від такого до такого градуса шмат простору, вирвав його – і в книгу. Це буде творчість (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. відкроювати — відкро́ювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. відкроювати — -юю, -юєш, недок., відкроїти, -ою, -оїш, док., перех., діал. Відрізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкроювати — ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех., діал. Відрізувати. Узяв свій хліб, відкроїв з нього невеличкий кусник для себе, а решту подав Бовдурові (Фр., І, 1955, 304).  Словник української мови в 11 томах