відкроєний
ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відкро́їти.
Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (І. Франко);
Відкроєні клинці приметують до шовкової тканини, зшивають разом і шви прострочують (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)