Словник української мови в 11 томах

відкроєний

ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрої́ти.

Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (Фр., IV, 1950, 350).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відкроєний — відкро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відкроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкроїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкроєний — ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкро́їти. Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (І. Франко); Відкроєні клинці приметують до шовкової тканини, зшивають разом і шви прострочують (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах