відкроєний
ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрої́ти.
Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (Фр., IV, 1950, 350).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрої́ти.
Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (Фр., IV, 1950, 350).
Словник української мови (СУМ-11)