відкроювати
ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех., діал. Відрізувати.
Узяв свій хліб, відкроїв з нього невеличкий кусник для себе, а решту подав Бовдурові (Фр., І, 1955, 304).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех., діал. Відрізувати.
Узяв свій хліб, відкроїв з нього невеличкий кусник для себе, а решту подав Бовдурові (Фр., І, 1955, 304).
Словник української мови (СУМ-11)