Словник української мови в 11 томах

відкроювати

ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех., діал. Відрізувати.

Узяв свій хліб, відкроїв з нього невеличкий кусник для себе, а решту подав Бовдурові (Фр., І, 1955, 304).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відкроювати — відкро́ювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. відкроювати — -юю, -юєш, недок., відкроїти, -ою, -оїш, док., перех., діал. Відрізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкроювати — ВІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що. 1. Відрізувати тканину чи інший матеріал під час кроєння, розкроювання. Цього разу треба відкроїти шматок тканини вдвічі довший, ніж раніше знята мірка (з навч. літ.). 2. діал. Відрізувати.  Словник української мови у 20 томах